Скельний монастир, Монастирок

У маленькому селі Монастирок на Тернопільщині є дуже цікавий скельний монастир. Саме селище немов загубилося в горах, сюди дуже важко дістатися,так як немає нормальної дороги. Місце ніби спеціально призначене для пустельників.

Тут чудова природа.Село розташоване на мальовничому березі річки Серет, і туристам відкривається чудовий вид на її каньйони. У горах знаходиться природна печера Язичницька. За історичними свідченнями, тут був храм стародавніх слов'ян. Потім монахи-відлюдники в 9-10 столітті заснували монастир. Над входом до печери нависає величезний камінь, його підтримують колони з плоских брил - це вже творіння людських рук.

У 17 столітті поруч зі скелею був Василіанський монастир, заснований Стефаном Потоцьким. Його зруйнували козаки Богдана Хмельницького, але Ян Потоцький відновив. Побудована ним Хрестовоздвиженська церквадожила до наших днів, реконструйована і зараз служить віруючим.

До скельному храму від неї веде шлях, позначений 12 хрестами. Одна з його стін немов служить іконостасом: тут зображений Ісус із закритими очима - немов Христос не міг дивитися на гріхи людей. За легендою, зображення стало монахам у вигляді гри світла і тіні. Вони навели його фарбою, і вийшла ікона. У печері також зберігся древній вівтар.

Недалеко від входу в скельний храм є загадковий камінь.Величезна плита тримається на трьох опорах з каменю. Швидше за все, це був жертовник: на ньому є хрест і борозни, ймовірно, для стоку крові. Його ще називають «каменем Довбуша».