Болеслав Георгійович Міхаловський8 фото

Болеслав Георгійович Міхаловський народився в 1830 р в Вільнюсі, навчався там в гімназії, а потім закінчив з відзнакою в 1849 р будівельне училище в Петербурзі. Ім'я його занесено на мармурову дошку училища (нині & ndash; ленінградського інженерно-будівельного інституту).

Отримавши направлення на роботу в Тверську губернську будівельну та дорожню комісію, він протягом 12 років успішно займався спорудженням мостів, доріг і різних будівель в Твері та інших містах. У 1862 році його перевели в Полтаву, де він протягом 10 років займав посади, спершу & ndash; губернського архітектора, потім & ndash; губернського інженера, продовжуючи проектувати і будувати. У ці роки за оригінальний проект моста він був удостоєний звання інженера-архітектора, а виконаний ним конкурсний проект пятиглавой церкви в м.Ромни відзначений премією.

У 1872 р Михайлівського Б.Г. перевели на посаду міського інженера в м Володимир, але незабаром направили на роботу в Правління Харківської Миколаївської залізниці. Для досвідченого сорокачотирирічного інженера-архітектора настав новий завершальний період життя і діяльності в Харкові.

У 1874 р Харківська Міська Дума запросила його на посаду міського інженера, яку він беззмінно виконував 35 років. Його практична робота відрізнялася винятковою різноманітністю. За проектами Михайлівського було побудовано 7 дерев'яних і один залізний міст на річках Харків і Лопань; під його наглядом споруджували водопровід і прокладали кінну залізницю мостили вулиці та тротуари. Але центральне місце займало будівництво громадських, житлових і промислових будівель по службовим і приватних замовленнях.

Дотримуючись панував в другій половині ХIХ століття напрямки, званого еклектикою, яке його прихильники розуміли як & laquo; стиль розумного вибору, пристойного суті справи & raquo ;, Б.Г.Міхаловскій віддавав перевагу при вирішенні сучасних йому завдань прийомам композиції і архітектурним формам французького Ренесансу XVI в, що не цураючись, однак, використання мотивів та інших історичних стилів. Характерними рисами більшості побудованих їм будинків є поверхове членування фасадів з обробкою різними варіантами багатоярусних ордерних композицій і рясним застосуванням рельєфних деталей: рустовки, наличників, фронтонів, люкарн, еркерів, невеликих куполів, а також алегоричній пластики.

У великому числі творів Б.Г. Михайлівського знаходилися: будівля Міського Будинку (1883 — 1885), включене при капітальної реконструкції в обсяг сучасної будівлі Міської Ради, і, подібне античному храму, будівля Біржі (1880 — 1881), знесене в 1928 р при прокладанні трамвайної лінії на площі Радянської України . На пл. Фейєрбаха знаходилася будівля 2-й жіночої гімназії (1882 — 1885), зруйноване в війні 1941 — 1945 рр; на його фундаментах виріс корпус ХІІТа. На Сумській вулиці на початку 1880-х рр. було побудовано на кошти мецената І.Г. Харитоненко велике будівлю гуртожитку студентів Університету, в якому містився Медичний інститут. Це будівля зруйнована в війні 1941 — 1945 рр.

Збереглися частково перебудовані театральні будівлі, в історії створення яких найголовніша роль належить Б.Г. Міхаловський. У 1884 — тисяча вісімсот вісімдесят п'ять рр. їм був прибудований до будівлі Комерційного клубу на Римарській вулиці великий парадний зал оперного театру, подібний по архітектурі і обробці одному із залів Тюильрийского палацу в Парижі. У 1893 р проведена за участю тоді ще молодого архітектора 3.Ю. Харманского, внутрішня і зовнішня реконструкція Драматичного театру, в якому тепер знаходиться театр ім. Т.Г.Шевченка.

У 1887 — 1892 рр. побудований костел на вулиці Гоголя, вирішене, на цей раз, в готичному стилі.

У 1899 — 1902 р Міхаловський побудовано південне крило будівлі Ради Гірничі промисловці Півдня Росії, яке в подальшому було розширено в північному напрямку архітекторами С.І. і І.І.Загоскінимі (нині — радіотехнікум на Сумській вул.).

В 1900 р спільно з архіт. М.І. Ловцовим здійснена реконструкції з надбудовою так званого Братського будинку на розі пл. Радянської України і Московського проспекту.

Б.Г. Міхаловський з 1874 по 1893 р викладав Будівельне мистецтво і геодезії в Харківському Реальному училищі, опублікував брошуру і ряд статей в газетах з питань міського благоустрою. У 1904 р його обрали головою архітектурного відділу Харківського відділення Російського Технічного товариства.

Протягом всього свого життя Б.Г. Міхаловський відзначався винятковою порядністю, сумлінністю, працьовитістю і простодушністю, за що користувався любов'ю товаришів по службі.

Відомо, що у нього був брат - Владислав Георгійович (1831 — 1881), теж архітектор, і син — Йосип Болеславович (1864 — 1939) — цивільний інженер, професор Ленінградського інженерно-будівельного інституту, автор видатної наукової праці & laquo; Теорія класичних архітектурних форм & raquo ;, чотири видання якого, випущені від 1916 до 1939 рр зберігають значення фундаментального керівництва в цій галузі.

Останній пункт наведеного на початку статті прохання виявився пророчим: міську касу Б.Г. Міхаловський не обтяжені, хоча Дума поставилася до прохання позитивно, призначивши йому пенсію в 2000 руб. в рік і намітила на березень 1909 р проведення ювілею з нагоди 80-річчя від дня народження та 35-річчя бездоганної служби. Раптова смерть, що послідувала 22 березня 1909 р, порушила задуми. У Известиях Харківської міської Думи був опублікований розлогий некролог. Портрет архітектора було вирішено помістити в залі засідань Міської Управи і заснувати стипендію імені Б.Г. Михайлівського в Харківському ремісничому училищі.

Наступне поступове забуття порушила невелика виставка, влаштована в Харківському Будинку Архітектора в 1981 році, а ця стаття — перша за минулі вісім десятиліть публікацій, присвячених пам'яті славного зодчого старого Харкова.