Артур Рембо. Жан Нікола Артур Рембо народився 20 жовтня 1854 року в французькому містечку Шарлевіль у сім’ї військового. У школі Артур був одним із найблискучих та найстаранніших учнів. Перші вірші Рембо написав у віці восьми років, а у чотирнадцять вже побачив їх опублікованими. В тому ж віці змінився характер Рембо: він втік з дому, потрапив до в’язниці, почав поводитися екстравагантно та грубо. Саме таким познайомився з Артуром поет Поль Верлен, якому у серпні 1871 року Рембо надіслав лист із2 фото

Ось поезії, які були опубліковані. У тому ж віці у Артура Рембо змінюється характер. Він тікає з дому, потрапляє до в’язниці, починає поводитися екстравагантно та грубо. Саме таким його познайомив поет Поль Верлен, якому у серпні 1871 року Рембо надіслав лист із рукописом „П’яного корабля“. Між ними розпочинається бурхливий роман, через який Верлен залишає сім’ю. У 1873 році під час одного з їхніх скандалів Верлен ранить Рембо з пістолета та потрапляє до в’язниці. Після розриву з Верленом Рембо більше не писав віршів. Він багато подорожував, навіть дістався до Африки, де захворів на саркому. У травні 1891 року у Рембо ампутували праву ногу, але це його не врятувало – 10 листопада він помер.

Артур Рембо похований у Шарлевілі. У 1870 році, коли сніг уночі мерехтить ало, п’ятеро маленьких дітей зазирнули крізь отвір у підвалі… Вони бачать, як майстерний пекар формує хліб, поливає його жовтком та співає просту мелодію. Діти затихли в захваті… Коли з печі починають витягувати хлібці, це стає справжнім чарівним моментом.

У колінах, на нічному морозі, діти дивляться крізь отвір у підвалі… За решіткою видно інше життя, сповнене мріями… Дурнушки з молитвою простягаються до цього „відкритого раю“, який дихає світлим щастям… А зимовий вітер колыше краї їхніх сорочок.