• RU
  • RU
  • UA
  • EN
  •  Киев  

    Вход на сайт

    Забыли пароль?

    Вход на через соцсети

    Также, Вы можете войти на сайт с использованием следующих социальных сетей (без заполнения личных данных):

    Регистрация

    Для того чтобы воспользоваться всеми возможностями портала необходимо зарегистрироваться. Это позволит получать вам оперативно уведомления об интересующей вас информации.


    Восстановление пароля

    Ваш пароль не соответствует зарегистрированному емейлу или указанный Вами емейл никогда не регистрировался на данном проекте.

    Если Вы забыли свой пароль, то просто введите свой Е-майл, указанный при регистрации. После этого на Ваш Емайл, который Вы указали при регистрации, будет выслана инструкция по восстановлению пароля к Вашей учетной записи а также ссылка на соответствующий раздел сайта.

     

    Ошибка активации

    Скорее всего Вы забыли активировать свою учетную запись по ссылке в письме, которое высылается при регистрации.

    Если Вы не производили активации - пожалуйста проверьте свою почту, указанную при регистрации и активируйте свою учетную запись.

    Если не вы получили письмо (проверьте предварительно папку СПАМ) отправьте пожалуйста с ящика на который Вы регистрируете свою учетную запись письмо с темой REGISTER_FAIL и ваша учетная запись будет активирована.

    Вход на сайт с помощью СМС

    Если Вы забыли свой пароль или Е-майл (указанный при регистрации) - вы можете авторизоваться на сайте с помощью СМС на телефон. Для этого достаточно ввести свой номер телефона (указанный в вашем профиле) и после получения кода авторизации ввести его в форму ниже.

     Я уже получил СМС с кодом

    Result place

    Регистрация участника проекта:

    Ваше имя

    Ваша фамилия

    Ваш email

    Ваш телефон

    Ваш пароль

    Проверка пароля

    Result place


    Информация о данном заведении размещена бесплатно. Вы владелец этого заведения? Оформить заявку на платное управление информацией о заведении. Преимущества платного размещения приведены ниже информации о заведении

    Нашли неточность или ошибку? Заполните заявку на исправление! 

    Заявка на внесение изменений

    Извините, но заявки на внесение изменений в информацию о заведениях могут оставлять только зарегистрированные пользователи проекта!



    Вы можете разместить свою рекламу в этом месте и на этой странице на любой интересующий Вас срок!

    Национальный академический драматический театр им. Ивана Франко

    Заведение присутствует в категориях: Развлечения, Музеи, театры, цирки

     1081 просмотр страницы в этом месяце

     пл. Ивана Франко, 3

     (044) 279-59-21

    ...Від Національної музичної академії України імені П.Чайковського, що на Хрещатику, попростуйте вгору старовинною вулицею Городецького, і за якісь хвилини у вашому серці спалахне радість - вразить казкова чарівність біло-блакитної будівлі Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.

    У 1998 році приміщенню виповнилося 100 років. Воно овіяне легендами: побудоване на місці природного ставка, ось вже вік вабить і чаклує людей мистецькою магією...

    Тут із своїми колективами виходили до глядачів видатні митці - Микола Соловцов, Коте Марджанішвілі, Лесь Курбас, а з 1926 року знаменита сцена належить франківцям.

    Театр імені Івана Франка засновано у Вінниці 1920 року. Очолив його видатний український митець Гнат Петрович Юра. Відкриття театру відбулося 28 січня 1920 року виставою "Гріх" В.Винниченка. За віком виконавців це була трупа молодіжна. До неї входили актори, котрі згодом увійшли в історію української сцени як видатні митці - Г.Юра, А.Бучма, Й.Гірняк, О.Добровольська, М.Крушельницький, Ф.Барвінська, О.Горська, М.Братерський, П.Нятко, К.Блакитний, О.Рубчаківна, М.Пилипенко, С.Семдор, О.Юра-Юрський, Т.Юра та ін. Театр працював напружено: лише за перший сезон показав 23 прем`єри. Вистави користувалися надзвичайним успіхом у Вінниці, Черкасах, Кременчуку, Олександрії, Проскурові, Кам`янці-Подільському та інших містах. Преса гаряче вітала талановитий "театр нової доби".

    Праця перших 3 років, що проходила у скрутних пересувних умовах, дала блискучий результат: колектив досяг одностайного визнання своєї творчої потужності з боку глядачів, громадськості. Як наслідок цього, франківці одержали запрошення стаціонарно працювати як державний театр в Харкові, котрий був тоді столицею України.

    Перший харківський сезон розпочався з осені 1923 року. "Провінційний" театр перетворюється на великий столичний, стаціонарний колектив.

    Крім Г.Юри режисуру здійснюють Є.Коханенко, К.Кошевський, Б.Глаголін. Здібним сценографом утверджує себе М.Драк. Кращі вистави харківського періоду позначені духом експериментальних пошуків: "Лісова пісня" Лесі Українки, "Ревізор" М.Гоголя, "Полум`ярі" А.Луначарського, "Свята Йоанна" Б.Шоу, "97" М.Куліша та ін.

    Україна в цей час мала кілька талановитих театрів, між якими встановлювалися стосунки творчого змагання. Франківці відстоювали свою художню програму, власний мистецький стиль найчастіше у "поєдинках" з театром "Березіль", яким керував Лесь Курбас. Врешті подібний творчий неспокій всім йшов на користь, до того часу, як влада не почала використовувати це мистецьке протистояння з політико-ідеологічною метою.

    Влітку 1926 року театр ім. І.Франка рішенням уряду переводиться із столичного Харкова до Києва, а з Києва до Харкова їде театр "Березіль". Франківці не сумували з цього приводу, а відразу по приїзді до Києва почали активно вивчати запити нового глядача, розгорнули роботу над свіжим репертуаром.

    Від 30 вересня 1926 року, коли в прекрасному приміщенні колишнього театру "Соловцов" було показано "Вій" Остапа Вишні (за М.Гоголем), франківці прийняли "київське похрещення" і працюють в цьому місті ось вже понад 80 років.

    Незмінність художнього керівництва театру (Г.Юра очолював колектив з 1920 до 1966 року) стабілізувала його художню програму, яку можна визначити як будівництво театру народного, реалістичного, що цінує традиції театру корифеїв, проте схильний і до новаторських пошуків сьогодення.

    Особливо творчо зміцнився театр ім. І.Франка в 30-і роки, коли його акторське ядро склали такі видатні майстри, як А.Бучма, Н.Ужвій, Ю.Шумський, Г.Борисоглібська, Ю.Мілютенко, В.Добровольський, П.Нятко, К. Осмяловська, Є.Пономаренко, М.Яковченко, М.Братерський та ін. Колектив уславляє себе талановитими постановками вітчизняної та світової класики - "Весілля Фігаро" П.Бомарше, „Пригоди бравого солдата „Швейка” за Я.Гашеком, "Суєта" І.Карпенка-Карого, "Дон Карлос" Ф.Шіллера, "Борис Годунов" О.Пушкіна. Особливо яскравою вийшла постановка Г.Юри драми І.Франка "Украдене щастя". Популярністю користуються вистави на сучасну тему за п'єсами О.Корнійчука "Платон Кречет", "В степах України".

    У 1940 році театр одержав звання академічного.

    У період Великої Вітчизняної війни колектив працює в евакуації - в Семипалатинську і Ташкенті. Дві фронтові бригади обслуговують бійців на передових лініях боротьби з фашистами.

    Франківські артисти активно знімалися в кіно. Зокрема роль партизанки Олени Костюк, зіграна Наталією Ужвій у кінострічці "Райдуга" за повістю В.Василевської, як і сам фільм (режисер М. Донськой), що одержав нагороду американської кіноакадемії - "Оскара", стала класикою світового кіномистецтва.

    Від 40-років розширюється коло франківської режисури. Тут працюють Б.Норд, Б.Тягно, Б.Балабан, М.Крушельницький, В.Івченко, В.Гаккебуш, від 50-х років - В.Оглоблін, В.Крайниченко, В.Харченко, від 60-х - Д.Алексідзе, В.Скляренко, Д.Лизогуб, Б.Мешкіс, О.Барсегян, Д.Чайковський, від 70-х - С.Сміян та інші.

    Кращі франківські сценографи надають виставам образно-художнього виміру. Поруч з М.Драком - новатор В.Меллер, самобутній митець-філософ Д.Лідер, його учень А.Александрович-Дочевський.

    На цій сцені виявився талант композиторів Н.Прусліна, Ю.Мейтуса. С.Жданова, К.Данькевича, Л.Ревуцького, П.Козицького, В.Рождественського, А.Філіпенка, О.Білаша, М.Скорика, та інших.

    Від 1987 до 2001 року біля режисерського керма Першої української сцени стояв визначний режисер Сергій Данченко (1937-2001), а в акторському складі славу переймають Богдан Ступка і Степан Олексенко, Юлія Ткаченко і Станіслав Станкевич, Марина Герасименко, Лариса Хоролець, Наталя Лотоцька, Віталій Розстальний і Володимир Нечепоренко, Анатолій Хостікоєв і Наталя Сумська, Богдан Бенюк і Лариса Кадирова, а також Ірина Дорошенко, Поліна Лазова, Людмила Смородіна, Лесь Задніпровський, Михайло Крамар, Олег Шаварський, Олексій Богданович, Володимир Коляда, Любов Кубюк та багато інших.

    "Данченкове" покоління франківців сміливе у тематичному і жанровому доборі вистав, пошуках свіжих виражальних засобів. Шануючи кращі національні традиції, театр прагне ближче стояти до надбань сучасного європейського мистецтва ("Енеїда" І.Котляревського та "Тев`є-Тевель" Шолом Алейхема, "Біла ворона" Ю.Рибчинського, Г.Татарченка та "Бал злодіїв" Ж.Ануйя, "Крихітка Цахес" за Т.Гофманом і "За двома зайцями" М.Старицького, "З коханням не жартують" П.Кальдерона та "Майстер і Маргарита" М.Булгакова, "Приборкання норовливої" та "Король Лір" В.Шекспіра, "Швейк" за Я.Гашеком і "Три сестри" за А.Чеховим, "Пігмаліон" Б.Шоу та інші).

    Указом Президента України від 11 жовтня 1994 року театру надано статус Національного. Відтоді він іменується Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка.

    Від кінця 2001 року обов`язки художнього керівника франківців прийняв, видатний актор і сподвижник С. Данченка народний артист України Богдан Ступка.

    Франківці піклуються про духовність суспільства, відродження національної свідомості, культури, традицій народу.
    Від початку 90-х років франківці активно вписують свою творчість в європейський культурний контекст. Театр гастролював у Німеччині, Австрії, Греції, Югославії, Італії, Польщі, де його робота знайшла одностайно гідну оцінку.

    Художній ефект дали вистави „Отелло” В.Шекспіра (режисер В.Малахов), „Кармен” за П.Меріме (режисер А.Жолдак-Тобілевич), „Мама, або несмачний витвір на дві дії” С.Віткевича (режисер З.Наймола), „Буквар миру” Г.Сковороди (режисер О.Ануров), „Божественна самотність” В.Денисенка (режисер О.Білозуб), „Ревізор” М.Гоголя (режисер І.Афанасьєв), і особливо, постановка видатним грузинським режисером Р.Стуруа „Царя Едіпа” Софокла і режисером Г.Гладієм (Канада) п’єси сучасного англійського драматурга Террі Джонсона „Істерія” – про останній трагічний період життя Зігмунда Фрейда, „Брати Карамазови” Ф.Достоєвського (режисер Ю.Одинокий), „Наталка Полтавка” І.Котляревського (режисер О.Ануров), „Едіт Піаф” Ю.Рибчинського (режисер І.Афанасьєв), та інші.

    Від 2002 року успішно працює Театр у фойє. В останній його прем`єрі "Всі ми - киці і коти" Мари Заліте (Латвія), дебютував на франківській сцені відомий актор театру і кіно - Лесь Сердюк.

    До режисерської групи театру входять Д.Чирипюк, П.Ільченко, А.Приходько, О.Білозуб, Ю.Одинокий.

    Творчий шлях на франківській сцені починає плеяда молодих акторів: Т.Шляхова, О.Зубков, Ю.Ребрик, О.Яблучна, К.Баша-Довженко, А.Добриніна, Н.Ненужна, Д.Чернов, Я.Гуревич, Т.Міхіна, П.Піскун, А.Савченко, О.Печериця, О.Форманчук, О.Мєдвєдєва, І.Мельник, Д.Рибалевський, О.Терновий, О.Фесуненко, В.Мазур.

    Від початку 90-х театр активно вписує свою творчість в європейський культурний контекст, гастролюючи в Німеччині, Австрії, Греції, Югославії, Італії, Польщі, США, де його робота знаходить гідну оцінку.

    Сьогоднішній репертуар позначений жанровою різноманітністю. На сцені йдуть як психологічні твори, так і п’єси комедійного плану, ряд музичних вистав, посилилась увага до модерної драматургії – мов перегук із уподобаннями франківців 20-х років.


    Отзывы о Национальный академический драматический театр им. Ивана Франко

    Комментарии доступны только авторизированным пользователям!

    Авторизоваться или зарегистрироваться вы можете нажав на ссылку



      Ваш комментарий будет первым!